185-річчя від дня народження Михайла Старицького

14 грудня 1840 року народився український письменник, драматург, театральний та культурно-громадський діяч, один із корифеїв українського побутового театру Михайло Старицький.

Михайло Старицький народився в селі Клішенцях Золотоніського повіту на Полтавщині у дворянській родині. У ранньому віці втратив обох батьків, через що його подальшим вихованням займалася родина двоюрідного дядька Віталія Романовича Лисенка (батько композитора Миколи Лисенка).

Михайло спершу навчався у Полтавській гімназії, згодом із Миколою Лисенком разом вступив до Харківського університету, а коли сім’я переїхала до Києва, то хлопці перевелись до Київського університету. Обоє були членами Старої громади, напівтаємної організації української інтелігенції, разом з друзями відкривали недільні школи та бібліотеки.

У 1882 році Михайло Петрович Старицький стає директором першого українського театру. Правдиві вистави про життя народу у виконанні неперевершених акторів швидко здобули визнання. Їхньою окрасою була музика видатного композитора Миколи Лисенка. Славетну трупу називали театром корифеїв. На його розвиток Михайло Петрович спрямував не тільки всі свої душевні сили, а й власні кошти - продав маєток. Про що в похилому віці іронічно казав: "Убухав на театр все своє, яке мав, добро і на старість зостався жебраком..."

Дбаючи про репертуар театру, він написав багато драматичних творів, найбільш відомі з яких: "У темряві", "Талан", "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Маруся Богуславка", "Оборона Буші". Окрім того, переробив малосценічні твори інших класиків, адаптував їх до сцени. Так були написані "Сорочинський ярмарок", "Різдвяна ніч", "Тарас Бульба". Комедійну п'єсу "За двома зайцями" Старицький написав за сюжетом не дуже відомого на той час твору І. Нечуя - Левицького "На кожум'яках".

Проте через погіршення здоров’я та брак грошей Михайло Старицький покинув трупу і поринув у літературну творчість.

Не менш вагомий і поетичний доробок Михайла Старицького. У віршах громадянського спрямування "Нема правди", "За лихими владарями", "Швачка", "До Шевченка", "До України", "До молоді" він висловлює всю свою синівську любов до батьківщини, щиро співчуває своєму поневоленому, обікраденому народу, закликає до нескореності.

І вже справжнім шедевром у творчості поета стала пейзажна та інтимна лірика.

"Небо незміряне всипане зорями, -

Що то за божа краса!

Перлами ясними он під тополями

Грає краплиста роса".

Вірш "Ніч яка, Господи, місячна, зоряна" (в оригіналі "Виклик"), як і "Туман хвилями лягає", "Ох і де ти, зіронько та вечірняя", покладені на музику, недаремно стали невмирущими народними піснями.

✔️Багатогранність таланту дозволила Михайлу Старицькому заявити про себе і як про автора великих історичних творів. Він написав романи: "Перед бурею", "Останні орли", "Молодість Мазепи", "Розбійник Кармелюк".

Помер Михайло Старицький від хвороби серця в Києві 27 квітня 1904 року. Його поховали на Байковому кладовищі.

Цікаві факти:

У 2020 році вийшла поштова марка в честь 180-річчя Михайла Старицького.

Свій відомий вірш «Ніч яка місячна, зоряна, ясная», який ми знаємо як однойменну пісню, Михайло Старицький написав після поїздки в село. Хлопець закохався у селянку Степаниду, але вона не відповіла йому взаємністю, бо вже була заручена з іншим.

Своє щастя Старицький знайшов із троюрідною сестрою Софією Лисенко. Вони побрались завдяки сприянню священника із сусіднього села, коли дівчині було лише 14 років (вона була на 11 років молодша за Михайла). У шлюбі в них було п’ятеро дітей.

Героям п’єси Старицького «За двома зайцями» поставили пам’ятники – у Києві та у Черкасах. П’єсу «Талан» Старицький присвятив Марії Заньковецькій.

Свої перші вірші Михайло Старицький опублікував під псевдонімом «Гетманець» у виданнях «Правда» і «Нива».

Михайло Старицький збагатив українську мову низкою неологізмів, серед яких слова "мрія" (у сучасному значенні), "незагойний", "завзяття", "байдужість", "темрява", "привабливий", "потужний", "передчасний", а також слова як "завзятець", "недолець", "правдота", "стидота", "віршописець".