29 вересня - День пам'яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією».

Пам’ять про трагедію намагалася знищити радянська влада. Радянське керівництво десятиліттями не наважувалося назвати знищення євреїв тим, чим воно було насправді – геноцидом. Впродовж 1960-х ‑ 1980-х років євреям було заборонено збиратися в Бабиному Яру для вшанування загиблих рідних і близьких, друзів і співвітчизників. Проте він продовжував лишатися місцем пам’яті, яке також стало й символом непокори та виявом дисидентства.

На жаль, сьогодні ми стаємо свідками не менш кривавих подій, що знову розгортаються на території нашої держави. Нацизм в росії відроджується в рашизмі, сповідуючи ту ж саму політику, застосовуючи практично ті ж самі методи.

01 березня 2022 року РФ нанесла ракетний удар по меморіалу Бабин Яр. Окрім руйнувань комплексу загинуло п’ятеро людей. Вони вбивають жертв вдруге… Проте, сьогоднішньому агресору не вдасться зруйнувати історичну пам’ять.

Під час виховної години «Бабин Яр: без права на забуття» учні 8 класу разом із Шаповаловою В.О. переглянули спогади про жахіття, які відбувалися у Бабиному Яру в роки нацистської окупації України. Дійшли висновку, що людство зобов’язане пам’ятати чорні сторінки своєї історії та робити все можливе, щоб такі події ніколи не повторилися.

Учителем історії Ларисою ШАРОВОЮ для учнів 9-11 проведено годину - реквієм «Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу» учні провели паралелі між минулим та сучасністю, говорили про простих людей та видатних особистостей, життя яких обірвалось через сліпу жорстокість. Здобувачі освіти розповіли про пам’ятники жертвам Бабиного Яру та осягнули масштабність лиха. Дійшли до висновку, що більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри». Наприкінці зустрічі здійснили віртуальну екскурсію до Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» https://babynyar.org/ua та дізналися історію створення аудіовізуальної інсталяції «Дзеркальне поле» https://www.youtube.com/watch?v=HLl2Ur8zpAQ .