Бережемо традиції свого роду. Донеччина

Із нагоди відзначення Міжнародного дня сім’ї Донецьким обласним дитячо-молодіжним центром спільно з управлінням сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації протягом 06.05-15.05.24 проходив фотоконкурс «Бережемо традиції свого роду. Донеччина».

До участі було надіслано більше ніж 300 робіт, а трьох переможців визначали за допомогою генератора випадкових чисел.

Мета конкурсу - збереження та популяризація сімейних традицій, зміцнення зв'язків між поколіннями, підкреслення цінності сім'ї та її ролі у житті людини.

Здобувачі освіти нашого ліцею теж долучилися до цієї ініціативи. 

«Кожна лялька створюється з любов'ю та ретельністю, пронизана духом минулих поколінь та натхненням майстрині. Унікальність кожної ляльки-мотанки полягає не лише у її зовнішності, а й у символіці, яку вона несе. Виготовлені з природних матеріалів, часто з використанням вишивки та національних візерунків, ці ляльки стають втіленням української душі та культурної спадщини.»

Артем АРТЕМЕНКО

«Відпочинок в горах – це саме те, на що варто зважитися. Свої виїзди на відпочинок влітку по традиції ми організовуємо в гори. Завдяки цьому ми  не тільки відпочиваємо, але й проводимо трохи більше часу зі своїми близькими.

Карпати – це місце, де кожен знаходить щось для себе. Там можна не тільки валятися в гамаку, але й проводити час активно. Гори дають нам на диво багато можливостей і задоволення. Ніде ми не зможемо отримати настільки великий контакт із природою та уникнути скупчення людей. Відвідування гірських місцевостей також ідеальний вихід для тих, хто хотів би відпочити, і одночасно скористатися можливістю покращити свою фізичну форму.

    Все навколо заряджає і надихає. Гори  – то любов!!!»

Богдан БЕЗГУБОВ

«Для моєї родини бджільництво стало не лише заняттям, а й важливою сімейною традицією. Знання про бджіл в нашій родині передається з покоління в покоління. Для нас це не спадковий бізнес, а спосіб об'єднати родину та разом працювати для досягнення спільної мети: виховати в відповідальність, навчитися турбуватися про природу та допомагати один одному, навчитися розуміти цінність кожної тварини та її внесок у екосистему.»

Станіслав ДЕМ'ЯНЕНКО

«Кожна вишиванка – це не просто річ у гардеробі, а символ історії, культури та національної гідності. Хоча сучасний світ приніс з собою безліч змін і нововведень, традиція вишивання продовжує жити. Вона переживає своєрідне відродження: завдяки інтернету та соціальним мережам, ця традиція здобуває нових шанувальників по всьому світу, зберігаючи свою унікальність і красу.

Я впевнена, допоки існуватимуть родини, допоки українці будуть шукати свої корені, традиція вишивання буде жити, розквітати і розповідати свою неповторну історію.»

Дарина ДІДЕНКО

«Про вишиту сорочку можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишиту сорочку, і не лише на свято. Що це – мода? Сподіваюсь, що це не мода , адже мода змінюється. А вишита сорочка була, є і буде оберегом для кожного з нас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають нас, в ній – сила, тепло, життя.»

Артем КУЗНЕЦОВ

«Перше вересня — це особливий день для багатьох родин, особливо якщо є школярі або першокласники. Основна традиція нашої сім’ї – це збиратися разом на це свято. Ми з нетерпінням чекаємо своїх бабусь та дідуся. Після шкільного свята обов’язково робимо фото на згадку.

Навіть коли я закінчу школу, свято Першого дзвоника залишиться важливою сімейною традицією, адже моя мама – вчитель. Я дуже люблю це свято, адже воно нагадує нам про важливість згуртованості та підтримки в родині, а також про цінність освіти та навчання.»

Ксенія ЛЕВЧЕНКОВА

«У наш нелегкий час, збереження сімейних традицій особливо важливе. У нашій родині однією з традицій, що має глибокі історичні корені та духовне значення, є святкування Трійці. Це свято, яке відзначається наступного дня після Зеленої неділі, є часом для збереження духовних цінностей та об'єднання родини.

  Цього дня ми вбираємо оселі в зелень, ідемо до церкви освячувати букети з м’яти, любистку, лепехи, чебрецю та багатьох інших запашних трав. До початку воргнення рф, кожен рік об’єднував три покоління у найсвятішому місці Донеччини – Святогірській лаврі. На жаль, наразі це місце дуже зруйноване. Але ми віримо, що після перемоги це місце обов’язково відродиться і ми знову зберемося у дружньому родинному колі!»

Іван НОВІКОВ

«У моєї родини є особлива сімейна традиція - в останню суботу перед Новим роком тато завжди йде за ялинкою, а ми всі чекаємо його і розпаковуємо іграшки, які весь рік перебували на антресолях.  Коли ялинка вбрана, ми збираємося навколо неї всією сім'єю, говоримо «Ялинка, гори!» і включаємо гірлянду. З цього моменту ми готові зустрічати Новий рік. А ще кожен рік ми влаштовуємо сімейно-новорічну фотосесію - збираємося, фотографуємося біля ялинки. Вже набрався цілий альбом: цікаво дивитися, як всі змінюються, але все одно залишаються разом!!!

   Бережіть тепло сімейного вогнища! Воно безцінне!»

Гліб ПРИДАТЬКО